Диалоги

Учитель истории общается с Катей, прощупывая, что она знает из истории казачества. Это знаешь? А это? Катя:

- А ты знаешь Ивана Гонту? А Максима Зализняка?

Учитель собеседование прошла достойно, Катя ее признала за свою.

***

Собираюсь, спешу, уже в прихожей. Мне надо мысленно прогнать весь маршрут в голове - ничего ли не забыла? А у Кати рот не закрывается.

- Катя, ты можешь помолчать хоть одну минуту, ну сколько можно болтать! Ты мне мешаешь!

- Я не болтаю, а разговариваю, как все нормальные люди, и я имею на это право.

У меня пропал дар речи, взяла ключи и вышли из дома...

***

Учитель выводит Катю в раздевалку. Я спрашиваю:

- Катя, как на музыке?

- Старшие дети пели про птичьи трели.

- А ты? Ты пела?

- Я подпевала.

- А слова песни ты знаешь?

- Ну, дети пели про птичьи трели, а я - Rain, rain, go away.

Учитель:

- Тот случай, когда маска на лице очень выручает.

***

- У меня завтра день рождения, а ты до сих пор не готова!

***

Катя: 

- Маша, меня моль укусила, смотри.

- Это комар.

- Алену тоже покусали.

- Ну конечно.

- Зачем они нас кусают?

- Ну, бегает вокруг вкусная еда, это вы. Почему бы им не покусать вкусных девочек?

- Это потому что у них кормушек нет совсем... Маша, ты сделаешь кормушки для комаров?..

***

Не разрешаю Кате брать на улицу игрушек-животных. Потому что карантин. Катя наконец-то нашла выход: "Надо пошить маски пантере и бурундуку. Тогда можно будет с ними гулять". В общем, придется шить.

***

Есть у нас в семье сладкое блюдо, быстро готовится, условно сытное, как-то само с Катей придумалось, Катя назвала его "лавашик" (с лавашом - ничего общего). Катя его очень любит и никогда от него не отказывалась. До вчерашнего дня. Едем с конференции, я устала, вспоминаю, что еды-то готовой нет. Готовить - время, а Катя наверняка голодная.

- Катя, как насчет лавашика?
- Значит, нормальной еды нет? 

***
Иногда я завтракаю, когда Катя ужинает, а для меня это - первая нормальная еда за день. В какой-то из таких дней поужинали (а кто-то - позавтракал), я уже поела, а Катя еще нет. Сижу рядом, ногу начинает потихоньку подводить судорога, я морщусь.

- Что такое?
- Да нога что-то заболела.
- Может, не надо так много есть?
- ...???
- Ну, по чуть-чуть надо.
- Ты думаешь, что нога заболела от еды?
- Ну да. Не надо же много есть. И болеть не будет тогда.

***
Смотрим фильм: в магазин заходят бабушка и внучка в очках. Катя:

- А почему без масок?  

 

12 лет

 У меня, наверное, сегодня самый главный день в году. День рождения Кати. Кате 12 лет и я наконец-то спокойна, да. У меня даже торт получится такой, который допустимо сфотографировать. В 10 лет было ощущение "кошмар, уже 10 лет, мы везде опоздали!!!", в 11 - что ж так много лет и так мало успели... А сейчас уже вроде бы все и ок.

Все налажено, что делать дальше - понятно. Уже хочется не только далеких результатов во что бы то ни стало, но и приятного пути к ним.

Друзья, спасибо всем. Катя - это действительно общий проект. И ваша помощь помогает выжить мне. Сегодня она получила столько поздравлений, сколько я не получала, думаю, за всю свою жизнь.

Если раньше я часто задумывалась, стоит ли результат потраченных усилий, - сейчас знаю точно, что стоит. Возможности Кати расширяются, и это главное.

Я много всего хотела написать, но не буду. Перейду к главному )) Сделайте, пожалуйста, Кате и мне очень ценный подарок. Подарите нам полчаса своего времени, сегодня или завтра. Потратьте их, пожалуйста, на то, что любит ваш ребенок. Даже если это пинание воздушных шаров (я свой час на эту тему сегодня отработала)))). Или какая-то бессмысленная и бесконечная игра в кристаллы и единорожки. Что угодно, что любит ваш ребенок, что, по вашему мнению, возможно, не имеет смысла, не полезно, может, то, от чего вы обычно пытаетесь улизнуть. Думаю, я понятно объяснила.

С днем рождения, Катюша. I love you.

Судоку

 Есть некоторые вещи, которые я люблю, и этой радостью хотелось поделиться с Катей. Вот только это то, что ей либо не давалось, либо было тяжелой работой. Какое уж тут удовольствие. Одна из таких вещей - судоку.

Кааак это было тяжело! Мне слов не хватало объяснить, как это решается. И вот, пожалуйста, - наконец-то! Катя развлекается под оладьи: решает уже вполне общечеловеческие судоку.

Читання англійською

Полиця на фото - це все книжки англійською мовою. Я їх купувала, коли Катя була зовсім мала, рік, два, не більше. Оптимізм чи щось інше)? З одного боку, я безпідставно мріяла, що вона колись їх прочитає, хоча сама я їх прочитати не могла. З іншого - яке читання англійською навіть у далекій перспективі, коли дитина казала всього пару слів, нічим не цікавилась, а моїм єдиним бажанням було, щоб вона навчилась ходити! Зараз Каті майже 12 років, на початку карантину почали вчити інгліш з learning.ua, а коли скінчили курс - познайомились з

Благодійний Фонд "Призма" / "Prism Foundation" NGO

i Katerina Stoyan. Це точно доля Як важко йшла (не йшла взагалі насправді) англійська шкільного формату - і з яким захопленням Катя розважається англійською зараз... Не треба вмовляти зробити домашку. Чекає на онлайни. Це я до чого. Новий вечірній ритуал - Катя читає книжки англійською. Невже я це пишу? Невже я дочекалась? Невже це взагалі можливо?

Енциклопедія "Світтєва революція: порушуючи круговерть марнотратства"

 Є такі дивні діти, які не просто люблять читати, - вони читають енциклопедії. Катя багато читає і художку, і енци. Але! Вона хоче все прочитане вносити до читацького щоденника. І у складанні короткого переказу потребує допомоги, отже, мені доводиться перечитувати за нею, щоб бути в курсі і мати змогу допомогти. При тому, що я енци не дуже люблю, але завдяки Катрусі розвиваюсь, читаю))

Енциклопедія "Світтєва революція: порушуючи круговерть марнотратства" (видавництво "Ранок") дуже сподобалась нам обом. Мені дуже не вистачає такого курсу у шкільній програмі. Можна замість основ здоров'я (бо я постійно змушена Каті розповідати, що все взагалі не так, як там написано; і да, екологія - це про здоров'я) або природознавства (бо це і для природи корисніше).

Що краще - пляшка з пластику чи скляна? У що спакувати перекус - у фольгу чи пакетик? Одяг - бавовняний або синтетичний? Відповіді не такі очевидні, як може здатися на перший погляд. Якось автоматично зменшили використання паперових серветок (до речі, вони не переробляються). Чи знаєте ви, що паперові серветки не переробляються? І що кросівки розкладаються 1000 років? І що поки хтось робить напій з чайним грибом, дехто в той самий спосіб з тим самим грибом вирощує тканину?

Частини мови

 Літні розваги за компом )) Частини мови. Як на мене, Катя їх дуже добре розрізняє.

Мысль бежит, слово догоняет

 Колись зробила таку гру Катрусі, за аналогією до гри "Мысль бежит, слово догоняет". Замінила деякі слова, але все одно не дуже вдало виходить. Не дуже вдало - це означає "складно". Коли зробила, було важко грати. Але зараз все просто чудово. Я вимагаю не просто "вдало" поєднати слова між собою, а й одразу придумати речення. Деякі варіанти поєднання від Каті мені взагалі не сподобались, але я була вражена, як вона їх у реченні застосувала. Цілком доречно.

Какая мама?

 Поки я не в змозі працювати з дитиною, дитина сама розгрібає завали колись надрукованих для неї завдань. І дещо навіть виконує. Тепер я маю документ про те, що я "вежливая, умная, живая, ласковая и снежная". Точніше і не скажеш.

Пікнік для Катрусі

Збиралися зробити важливу справу, а замість цього поїхали до парку. Для Каті наразі це було найнеобхідніше.

Вона дуже мріяла про пікнік. Тому я зібрала різноманітні розваги та трішки навчання, побільше їжі та підстилку. А Катя запхала у "пантероноску" (така спеціальна сумка для переноски пантер) свою пантеру у масці (бо ж карантин), на спину почепила укулеле (мрія така мрія, в мене не стало духу відмовити, тільки наголосила, що пантеру і укулеле несеш сама) і вже була готова.

Утім, з парком Горького я помилилась. Бо там сидіти на газоні навіть там, де лише грунт без трави взагалі, - заборонено. "Там теж є газон", - сказали мені обидва працівники парку. Такий уявний невидимий газон. Його не видно - але він є. Тому довелось змінити локацію, забратись у куточок парку, де трави також не було, але була галявинка із суницею і сосни. Порадьте, де у Харкові можна сидіти на траві і щоб нічого за це не було. І щоб гарно навколо. І бажано у межах міста.

Я нічого не планувала обов'язкового, тому Катя все встигла:

• пообідати,
• покупатися на спеціальному майданчику,
• пограти на укулеле та поспівати пісні із пластового співаника;
• зробити доманівське читання - тричі!
• з'їсти равлика Боба, якого вона заробила ще позавчора, але не було часу його їсти));
• зробити соробан (мій герой);
• повишивати;
• улаштувати пікнік з пантерою і трішки зі мною;
• пограти у гру. 

Підстава від Egmont (((

 Катруся дуже любить книжки серії "Казки на ніч" від Egmont. Це маленькі книжечки з короткими оповіданнями українською на тему відомих мультиків з відповідними ілюстраціями. Вони є у кожному супермаркеті, виходять як періодичне видання, раз на місяць, там навіть нумерація випусків є. Спочатку мене трішки напружувало, коли, наприклад, у минулому місяці було "Крижане серце", і ось - знову. Але потім я зрозуміла логіку: там окремі епізоди, щоразу - інший. Наприклад, про Олафа, який чекає на літо, - це одна книжка. А в іншій - про історію дівчат, Анни та Ельзи. Ну, і я далі спокійно купую. Аж ось востаннє купили три книжечки, одна з них - "Рапунцель". А в цій серії, на нашій пам'яті, була тільки одна Рапунцель. Тут і обкладинка інша. Купуємо. Катя відкриває: "Та це вже було!" Кажу - не може бути. Порівнюємо. Обкладинка - інша, начинка - один до одного, і текст, і ілюстрації. Ну як так можна ((( Я розумію, що це було 14 випусків тому, тобто - більше року, але... Розчарування

Просто мрія, або Друге життя старої штори

 Власне, вони мене дуже влаштовували в якості штор, але все добре колись завершується. Ну от і штори. Тому довелось переорієнтувати їх на гамак. Думаю, що він довго не витримає, але ж штор - дві)) Катя у захваті! Я - курча, я - в яйці, вилізати з нього не хоче.

Термомозаика

Я вже колись писала про термомозаїку. Сьогодні хочу про аквабідс (aquabeads). Це майже те саме, але - міцніше, швидше, цікавіше, безпечніше. У спеціальні плато вкладаються (руками або пінцетом (я сподівалась, що це буде нелегко, але це дуже-дуже просто), або спеціальним приладом) маленькі кульки за схемою. Є схеми для підкладання під прозоре плато, власне, так воно і задумувалось, але я про це не знала і примусила дитину повторювати схему нормальним способом. Потім ці бусинки поливаються водою з пульверізатора, вони склеюються між собою, отримуємо цілісну фігурку. Можна - брелок, можна - магніт, можна (але це в планах) - браслет. Сподіваюсь, що вийде склеїти правильно.

Я свого часу не купила наборчик, поки я придивлялась, їх не стало у магазині. Вирішила все необхідне купити поштучно на алі. Разом з Irina Kadykova ми замовили великий (як нам здавалось) пакет різнокольорових аквабідсов на 6000 шт. і поділили навпіл. Це спричино величезну трагедію. Там не дуже вдало підібран набір. Наприклад, багато різних відтінків жовтого. На виході - кожного кольору дуже мало. Отже, Катруся почала робити тирекса - це такий великий хижий динозавр - і на нього не вистачило... Довелось одразу замовляти вже окремі базові кольори, і ось - фух, все склалось, у нас є тирекс. Happy end.

Плюси: доволі швидко ці фігурки складаються.

Мінуси: якщо купувати - купуйте одразу окремі кольори, а плато обирайте те, де намистинки розташовані як "соти", а не квадратиком (сподіваюсь, зрозуміло пояснила), бо під "квадрат" схем майже немає.

Создание частной коллекции!

 Розважаємось За завданням Пласту, Катрусина колекція.

Куклы-мотанки

 Катя делала мотанки для курса "Пласта". Очень трудоемкий для ребенка процесс. Рук не хватает, силы в руках - тоже. Плюс куча разнообразных операций (в этом преимущество). Но, главное, старалась сделать аккуратно, ткань сматывала в тугие валики (иногда - не с первой попытки), располагала тоже правильно. Основные сложности - в намотке "крест", ее пришлось выполнить раз сто пятьдесят, чтобы нитки лежали плотно, ровно. И прическу веснянке делать было непросто - оказалось, что косичку Катя плести не умеет (ну да с чего бы уметь, раз я не учила). Но результатом я довольна. А косы надо плести, конечно.