Мысль бежит, слово догоняет

 Колись зробила таку гру Катрусі, за аналогією до гри "Мысль бежит, слово догоняет". Замінила деякі слова, але все одно не дуже вдало виходить. Не дуже вдало - це означає "складно". Коли зробила, було важко грати. Але зараз все просто чудово. Я вимагаю не просто "вдало" поєднати слова між собою, а й одразу придумати речення. Деякі варіанти поєднання від Каті мені взагалі не сподобались, але я була вражена, як вона їх у реченні застосувала. Цілком доречно.

Какая мама?

 Поки я не в змозі працювати з дитиною, дитина сама розгрібає завали колись надрукованих для неї завдань. І дещо навіть виконує. Тепер я маю документ про те, що я "вежливая, умная, живая, ласковая и снежная". Точніше і не скажеш.

Пікнік для Катрусі

Збиралися зробити важливу справу, а замість цього поїхали до парку. Для Каті наразі це було найнеобхідніше.

Вона дуже мріяла про пікнік. Тому я зібрала різноманітні розваги та трішки навчання, побільше їжі та підстилку. А Катя запхала у "пантероноску" (така спеціальна сумка для переноски пантер) свою пантеру у масці (бо ж карантин), на спину почепила укулеле (мрія така мрія, в мене не стало духу відмовити, тільки наголосила, що пантеру і укулеле несеш сама) і вже була готова.

Утім, з парком Горького я помилилась. Бо там сидіти на газоні навіть там, де лише грунт без трави взагалі, - заборонено. "Там теж є газон", - сказали мені обидва працівники парку. Такий уявний невидимий газон. Його не видно - але він є. Тому довелось змінити локацію, забратись у куточок парку, де трави також не було, але була галявинка із суницею і сосни. Порадьте, де у Харкові можна сидіти на траві і щоб нічого за це не було. І щоб гарно навколо. І бажано у межах міста.

Я нічого не планувала обов'язкового, тому Катя все встигла:

• пообідати,
• покупатися на спеціальному майданчику,
• пограти на укулеле та поспівати пісні із пластового співаника;
• зробити доманівське читання - тричі!
• з'їсти равлика Боба, якого вона заробила ще позавчора, але не було часу його їсти));
• зробити соробан (мій герой);
• повишивати;
• улаштувати пікнік з пантерою і трішки зі мною;
• пограти у гру. 

Підстава від Egmont (((

 Катруся дуже любить книжки серії "Казки на ніч" від Egmont. Це маленькі книжечки з короткими оповіданнями українською на тему відомих мультиків з відповідними ілюстраціями. Вони є у кожному супермаркеті, виходять як періодичне видання, раз на місяць, там навіть нумерація випусків є. Спочатку мене трішки напружувало, коли, наприклад, у минулому місяці було "Крижане серце", і ось - знову. Але потім я зрозуміла логіку: там окремі епізоди, щоразу - інший. Наприклад, про Олафа, який чекає на літо, - це одна книжка. А в іншій - про історію дівчат, Анни та Ельзи. Ну, і я далі спокійно купую. Аж ось востаннє купили три книжечки, одна з них - "Рапунцель". А в цій серії, на нашій пам'яті, була тільки одна Рапунцель. Тут і обкладинка інша. Купуємо. Катя відкриває: "Та це вже було!" Кажу - не може бути. Порівнюємо. Обкладинка - інша, начинка - один до одного, і текст, і ілюстрації. Ну як так можна ((( Я розумію, що це було 14 випусків тому, тобто - більше року, але... Розчарування

Просто мрія, або Друге життя старої штори

 Власне, вони мене дуже влаштовували в якості штор, але все добре колись завершується. Ну от і штори. Тому довелось переорієнтувати їх на гамак. Думаю, що він довго не витримає, але ж штор - дві)) Катя у захваті! Я - курча, я - в яйці, вилізати з нього не хоче.

Термомозаика

Я вже колись писала про термомозаїку. Сьогодні хочу про аквабідс (aquabeads). Це майже те саме, але - міцніше, швидше, цікавіше, безпечніше. У спеціальні плато вкладаються (руками або пінцетом (я сподівалась, що це буде нелегко, але це дуже-дуже просто), або спеціальним приладом) маленькі кульки за схемою. Є схеми для підкладання під прозоре плато, власне, так воно і задумувалось, але я про це не знала і примусила дитину повторювати схему нормальним способом. Потім ці бусинки поливаються водою з пульверізатора, вони склеюються між собою, отримуємо цілісну фігурку. Можна - брелок, можна - магніт, можна (але це в планах) - браслет. Сподіваюсь, що вийде склеїти правильно.

Я свого часу не купила наборчик, поки я придивлялась, їх не стало у магазині. Вирішила все необхідне купити поштучно на алі. Разом з Irina Kadykova ми замовили великий (як нам здавалось) пакет різнокольорових аквабідсов на 6000 шт. і поділили навпіл. Це спричино величезну трагедію. Там не дуже вдало підібран набір. Наприклад, багато різних відтінків жовтого. На виході - кожного кольору дуже мало. Отже, Катруся почала робити тирекса - це такий великий хижий динозавр - і на нього не вистачило... Довелось одразу замовляти вже окремі базові кольори, і ось - фух, все склалось, у нас є тирекс. Happy end.

Плюси: доволі швидко ці фігурки складаються.

Мінуси: якщо купувати - купуйте одразу окремі кольори, а плато обирайте те, де намистинки розташовані як "соти", а не квадратиком (сподіваюсь, зрозуміло пояснила), бо під "квадрат" схем майже немає.

Создание частной коллекции!

 Розважаємось За завданням Пласту, Катрусина колекція.

Куклы-мотанки

 Катя делала мотанки для курса "Пласта". Очень трудоемкий для ребенка процесс. Рук не хватает, силы в руках - тоже. Плюс куча разнообразных операций (в этом преимущество). Но, главное, старалась сделать аккуратно, ткань сматывала в тугие валики (иногда - не с первой попытки), располагала тоже правильно. Основные сложности - в намотке "крест", ее пришлось выполнить раз сто пятьдесят, чтобы нитки лежали плотно, ровно. И прическу веснянке делать было непросто - оказалось, что косичку Катя плести не умеет (ну да с чего бы уметь, раз я не учила). Но результатом я довольна. А косы надо плести, конечно.

Английский язык. Занятия онлайн (пост от 13.07.2020)

Неожиданно (оно само!) каникулы выдались насыщенными английским языком. Началось все с курса на learning.ua (наконец-то пройден) и продолжилось онлайн уроками в zoom.

Катю взяли в проект "Липневі заняття" от Благодійний Фонд "Призма" / "Prism Foundation" NGO, поэтому у ребенка теперь несколько раз в неделю виртуальная тусовка, домашние задания (куда ж без них) и невероятное воодушевление.

После первого же урока она стала общаться со мной преимущественно на английском, поминутно дергать вопросами "а как будет на английском... ?", играть в театр "по-английски", а в своем уголке на балконе разложила детский англо-украинский словарь с картинками, тетрадь, и каждый день выписывает и учит новые слова. Мне очень понравилось, как она на первом занятии, без моей помощи, выполняя указания преподавателя в групповом (!) занятии, написала прекрасный конспект.

Пенниборд (пост от 02.07.2020)

 Все, назад дороги нет. Кате подарили пенниборд! Мечтая о нем, она обещала не бояться, сегодня мы с ним вышли на улицу, об обещании пришлось неоднократно напомнить. И она честно пыталась его сдержать. Училась стоять на борде и отдельно - самостоятельно становиться, аккуратно переносить вес на опорную ногу. В очередное катино "ой" кончилось терпение: "Да что там на нем стоять, смотри!". И пенниборд плавно выехал из-под меня. Спасибо, хоть плавно, и я на ногах все же устояла. 

Поэтому я сменила тактику, ограничилась устными рекомендациями. Чего там, я так ее учила на роликах кататься, все казалось ну элементарным же, пока я сама на них не стала. Спустя несколько лет. Тогда претензий к ребенку по качеству езды резко поубавилось. Еще о моей гениальности как учителя: я учила Катю отталкиваться и ехать не той ногой. Определить толчковую ногу дома, до выхода на улицу, я не догадалась. Пока утешаюсь тем, что она почти амбидекстра, так что ей это особо не навредило. Тем более, она два пособия по рисованию двумя руками отрисовала. 

Словом, Катя молодец. Сколько ушло времени на то, чтобы устоять на роликах от старта, - это страшно вспомнить. Так что сегодняшних выход с пеннибордом однозначно был успешным. Ура.